Додаток
до листа Міністерства
освіти і
науки України
від 11.08.2020 № 1/9-430
Методичні рекомендації про
викладання зарубіжної літератури у 2020/2021 навчальному році
У 2020/2021
навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах
здійснюватиметься за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН
від 07.06.2017 № 804; у 10-11 класах – за
навчальними програмами (рівень стандарту та
профільний рівень), що
затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.
Звертаємо увагу, що
основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є
чинні навчальні програми. Учитель має право самостійно розподіляти години
на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання,
ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного
розділу. Він має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної
діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов
викладання, читацьких інтересів учнів.
Викладання зарубіжної
літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у
курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах.
Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими
володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності
необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно)
мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує
додаткову функцію вдосконалення володіння учнями
іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації
та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо
рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури
в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим
для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити
кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей
класу тощо.
Обов’язкова кількість видів
контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах
|
Класи |
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
|
Семестри |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
|
Контрольні роботи у формі: |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
контрольного класного твору; |
– |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
виконання інших завдань (тестів,
відповідей на запитання) |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Уроки розвитку мовлення* (у+п) |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Уроки позакласного читання |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
4 |
5 |
Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в
10-11 класах
|
Семестри |
І |
ІІ |
І |
ІІ |
|
Рівні |
стандарту |
профільний |
||
|
Контрольні роботи у формі: |
2 |
2 |
4 |
4 |
|
контрольного класного твору*; |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
виконання інших завдань
(тестів, відповідей на запитання) |
1 |
1 |
3 |
3 |
|
Уроки розвитку мовлення** |
2 (1у+1п; у межах текстуально го вивчення) |
2 (1у+1п; у межах текстуально го вивчення) |
3 (1у+2п) |
3 (2у+1п) |
|
Уроки позакласного читання |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
4 |
5 |
У 8 – 9 класах з
поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість
контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається
кількість і види контрольних робіт).
*У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного
розвитку мовлення, а другого – письмового.
Умовне позначення в
таблиці – (у + п).
Під час оцінювання
зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати
роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення
зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в
журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
У разі відсутності
учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита
зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний
твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність,
яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці
«Твір» не роблять.
Орієнтовний обсяг письмового
твору, складеного учнем/ученицею
|
Клас |
Кількість сторінок |
|
5-Й |
0,5–1,0 |
|
6-Й |
1,0–1,5 |
|
7-Й |
1,5–2,0 |
|
8-Й |
2,0–2,5 |
|
9-Й |
2,5–3,0 |
Орієнтовний обсяг письмового твору (рівень стандарту)
|
Клас |
Кількість сторінок |
|
10-й |
3,0–3,5 |
|
11-й |
3,0–3,5 |
Орієнтовний обсяг письмового твору (профільний рівень)
|
Клас |
Кількість сторінок |
|
10-й |
3,0–3,5 |
|
11-й |
3,5–4,5 |
Оцінку за читання
напам’ять творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з
надписом «Напам’ять».
Шановні колеги, до Вашої уваги методичні рекомендації щодо викладання російської мови 2020-2021 н.р.
Додаток
до листа Міністерства
освіти і
науки України
від 11.08.2020 № 1/9-430
Методичні рекомендації про
навчання мовами корінних народів, національних меншин у класах закладів
загальної середньої освіти та особливості вивчення мов і літератур корінних
народів, національних меншин у 2020/2021 навчальному році
Інтеграційні процеси у
Європі та світі актуалізували проблеми обміну інформацією, порозуміння між
представниками різних народів і культур, і, водночас, спричинили потребу збереження
і розвитку мовно-культурної спадщини різних народів.
Не випадково
багатомовна компетентність сучасних учнів натепер належить до категорії
освітніх пріоритетів більшості країн світу. Багатомовне навчання є дієвим
інструментом підготовки молодого покоління до життя в нових умовах міжнародної
взаємодії і співробітництва.
Спрямованість України
на європейську інтеграцію зумовлюють необхідність формування у молодих
українців здатності до спілкування з народами інших країн. Серед основних вимог
― вміння ефективно послуговуватися кількома мовами, включаючи рідну, готовність
використовувати здобуті знання у процесі подальшого навчання та повноцінного
життя у багатомовному та культурно розмаїтому суспільстві.
Концепцією
Нової української школи визначено ключові компетентності випускника, зокрема:
вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі
відмінності від державної) та іноземними мовами, уміння вчитися впродовж життя,
обізнаність та самовираження у сфері культури, соціальна та громадянська
компетентності.
Спільні
для всіх компетентностей вміння формуються та найбільше розвиваються під час
навчання мовам (державній, рідній та іншим), а саме: читати і розуміти
прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, логічно обґрунтовувати
позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та
приймати рішення, керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект,
співпрацювати в команді.
Закон
України «Про освіту» (стаття 7), Закон України «Про повну загальну середню
освіту» (стаття 5) визначають державну мову мовою освітнього процесу і
вдосконалюють підходи до використання державної та мов корінних народів,
національних меншин, інших мов в освітньому процесі.
Реалізація
положень мовних статей зазначених законів, якісне та успішне виконання завдань
Нової української школи сприятиме оволодінню державною мовою учнями закладів
загальної середньої освіти у класах з навчанням мовами національних меншин на
достатньому та високому рівнях, рідною та іноземною мовами, змістом навчальних
предметів відповідно до стандартів загальної середньої освіти.
Підпунктом
19 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про
освіту» визначено, що особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної
середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної
меншини, до 1 вересня 2023 року продовжують здобувати таку освіту відповідно
до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим
збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською
мовою (пункт 3 розділу XII доповнено підпунктом 19 згідно із Законом України
«Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
Стаття
5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначає особливості
використання мов на відповідних рівнях освіти в закладах загальної середньої
освіти.
Так,
частиною другою цієї статті встановлено, що кожному учневі гарантується право
на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних,
комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом
організації викладання всіх навчальних предметів (інтегрованих курсів)
державною мовою, крім випадків, визначених цим Законом.
Випадки,
за яких викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) у закладах
загальної середньої освіти може здійснюватися іншими мовами поряд з державною
на відповідних рівнях освіти, визначено:
1. абзацом четвертим
частини першої статті 7 Закону України «Про освіту», частиною четвертою статті
5 Закону України «Про повну загальну середню освіту»: «Особи, які належать до
корінних народів України, мають право здобувати повну загальну середню освіту в
державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного
корінного народу поряд з державною мовою»;
2. абзацом третім частини
першої статті 7 Закону України «Про освіту», частиною п’ятою статті 5 Закону
України «Про повну загальну середню освіту»: «Особи, які належать до
національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в
державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної
національної меншини поряд з державною мовою».
При
цьому, право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України
поряд із державною мовою реалізується в окремих класах з навчанням відповідною
мовою (частина сьома статті 5 Закону України «Про повну загальну середню
освіту»), що відкриваються відповідно до статті 12 «Формування класів (груп) у
закладах загальної середньої освіти» цього Закону (абзац другий частини другої
статті 12 набирає
чинності з 01.09.2024 року).
Додаток
1 до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та
комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти,
затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2018 за № 564/32016,
містить зразок заяви про зарахування до закладу освіти. У зразку заяви
передбачена графа «інші обставини, що є важливими для належної організації
освітнього процесу». При поданні заяви до закладу освіти один з батьків дитини
може письмово висловити пропозицію щодо навчання дитини у класі з навчанням
відповідною мовою національної меншини або її вивчення, заповнивши цю графу.
Окрім
цього, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про освіту», частиною
дев’ятою статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено,
що освітні програми закладів загальної середньої освіти можуть передбачати
викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд
із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
Частина
шоста статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначає, що
особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними
мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами
в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, здобувають:
·
базову
середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20 відсотків річного обсягу
навчального часу у 5 класі із щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40
відсотків у 9 класі);
·
профільну
середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60 відсотків річного обсягу
навчального часу.
Особи,
які належать до інших національних меншин України, здобувають у державних,
комунальних чи корпоративних закладах освіти базову та профільну середню освіту
державною мовою в обсязі не менше 80 відсотків річного обсягу навчального часу.
Відсоток
річного обсягу навчального часу на здобуття освіти державною мовою визначається
закладом загальної середньої освіти з урахуванням загального обсягу річного
навчального навантаження, визначеного у Базовому навчальному плані
загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступеня Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 (із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 № 538) та відповідно до
загального обсягу річного навчального навантаження для кожного класу,
визначеного у Типовій освітній програмі закладів загальної середньої освіти ІІ
ступеня, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від
20.04.2018 № 405, Типовій освітній програмі закладів загальної середньої освіти
ІІІ ступеня, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від
20.04.2018 № 408 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від
28.11.2019 № 1493).
У
Базовому навчальному плані загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступеня
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти загальний
обсяг річного навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів
загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік, для учнів 10-11
класів – 2660 годин/навчальний рік. Розподіл загального обсягу навчального
навантаження за роками наводимо у таблиці.
Таблиця
Розподіл
загального обсягу навчального навантаження за роками
|
Класи |
Загальний обсяг річного
навчального навантаження за роками навчання складає (годин)* |
|
5 |
1050 |
|
6 |
1155 |
|
7 |
1172,5 |
|
8 |
1207,5 |
|
9 |
1260 |
|
10 |
1330 |
|
11 (12) |
1330 |
*
з урахуванням кількості годин, відведених на вивчення всіх предметів, у тому
числі фізичної культури
Перелік
навчальних предметів (інтегрованих курсів), що вивчаються державною мовою і
мовою національної меншини, визначається освітньою програмою закладу освіти
згідно з вимогами державних стандартів та з урахуванням особливостей мовного
середовища, рівня володіння державною мовою учнів та педагогічних кадрів,
запитів батьків, учнів, наявності відповідних педагогічних кадрів, особливостей
регіону.
Особливості
вивчення мов і літератур корінних народів, національних меншин
Законами
України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що
особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується і забезпечується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в
державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або
через національні культурні товариства (абзац п’ятий частини першої статті 7
Закону України «Про освіту», частина третя статті 5 Закону України «Про повну
загальну середню освіту»)
Разом
з тим, Законом України «Про повну загальну середню освіту» надано більшу
самостійність закладам загальної середньої освіти у формуванні власної
освітньої програми, у тому числі з певним мовним компонентом (без вивчення/із
вивченням мови корінного народу, національної меншини).
Отже,
питання вивчення, літератури корінного народу, національної меншини залежить
від освітньої програми закладу загальної середньої освіти.
У
2020/2021 навчальному році мови і літератури корінних народів, національних
меншин у класах закладів загальної середньої освіти вивчаються за навчальними
програмами, які є складовою типових освітніх програм, затверджених наказами МОН
від 20.04.2018 № 405 та від 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу МОН від
28.11.2019 № 1493). Зокрема у:
5-9
класах – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 №
804;
у
10-11- класах за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 23.10
2017 № 1407.
Ці
навчальні програми застосовують в частині, що не суперечить чинному
законодавству.
Навчальна
програма не обмежує вчителя в реалізації основних ліній змісту навчання мовам
та літературам національних меншин. Кількість годин на вивчення розділів і тем
є орієнтовною. Учитель, виходячи з конкретних умов навчання, може самостійно
здійснювати перерозподіл годин впродовж всього навчального року та реалізувати
зміст навчання за рахунок резервного часу або, за необхідності, інтенсифікації
освітнього процесу.
Навчальні
програми розроблено на основі Державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
23.11.2011 № 1392, з урахуванням положень концепції «Нова українська школа».
Звертаємо
увагу, що у 5-9 класах вивчається інтегрований курс «Література»
(національної меншини та зарубіжна).
У 10-11
класах з 2018/2019 навчального року впроваджено навчальний предмет «Мова та література корінного
народу, національної меншини». Навчальний предмет «Зарубіжна література»
виокремлено в окремий курс, який вивчається за навчальною програмою та
підручником для закладів загальної середньої освіти.
Водночас
на профільному рівні в 10-11 класах «Мова корінного народу, національної
меншини» та «Література корінного народу, національної меншини» вивчаються як
окремі предмети.
Повний
перелік навчальної літератури для класів з навчанням мовами корінних народів, національних
меншин закладів загальної середньої освіти чи вивченням мов національних меншин
надається в Переліку навчальних програм, підручників та навчальних посібників,
рекомендованих Міністерством освіти і науки України, який щорічно оновлюється
та доступний на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут
модернізації змісту освіти».
Оцінювання
в 5-9 класах здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних
досягнень учнів з мов національних меншин (лист МОН від 30.08.2013 № 1/9–592); у
10-11 класах – відповідно до рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання
учнів з інтегрованого курсу «Мова та література корінного народу, національної
меншини» (лист МОН від 22.08.2018 № 2.2-2189).
Поділ
класів на групи при вивченні мов корінних народів, національних меншин
здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від
20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних
навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх
шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх
навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні
окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого у
Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517.
Учителі
планують власну роботу з урахуванням особливостей епідеміологічної ситуації та
можливостей кожного закладу загальної середньої освіти.
В
умовах карантину пропонуємо вчителям знайомитися з матеріалами розміщеними на
сайті «Вчимо і навчаємось на карантині» (https://mon-covid19.info/schools), що
постійно оновлюються.
Також
рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями «Організація дистанційного
навчання в школі», які розміщено на офіційному вебсайті МОН за покликанням:
(https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf).
Ці
рекомендації містять опис загальних підходів до організації онлайн-навчання,
інструментів та платформ, на яких можна вчити дистанційно, та конкретних
методик дистанційного навчання, що використовувалися закладами загальної
середньої освіти у минулому навчальному році.
Важливо,
щоб інформація стосовно особливостей вивчення мов і літератур корінних народів,
національних меншин була розміщена на вебсайтах закладів загальної середньої
освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти, місцевих органів
управління освітою.
НОРМИ ЄДИНОГО МОВНОГО ТА ОРФОГРАФІЧНОГО РЕЖИМУ
НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ
В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ
СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
НАВЧАННЯ:
УКРАЇНСЬКА МОВА ТА
ЛІТЕРАТУРА, ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА,
МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
КОРІННИХ НАРОДІВ,
НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
1. Мова освіти в Україні
1.1.Закон України «Про освіту» (стаття 7), Закон
України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 5) визначають державну українську
мову мовою освітнього процесу йвдосконалюють підходи до використання як державної,
так і мов корінних народів, національних меншин, інших мов в освітньому
процесі.
1.2. Концепцією Нової української школи визначено
ключові компетентності випускників, зокрема: вільне володіння державноюмовою,
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними
мовами, уміння вчитися впродовж життя, обізнаність та самовираження у сфері
культури, соціальна та громадянська компетентності.
1.3. Вивченняукраїнської мови та
літератури,зарубіжної літератури, мови і літератури корінного народу,
національної меншини залежить від освітньої програми закладу загальної
середньої освіти, оскільки Законом України «Про повну загальну середню освіту» освітнім
закладам надано самостійність у формуванні власної освітньої програми, зокрема
з певним мовним компонентом (без вивчення/із вивченням мови корінного народу,
національної меншини).
1.4.Документація та діловодство у закладах загальної середньої
освіти ведуться українською мовою. (Наказ МОН України «Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах
загальної середньої освіти» № 676 від 25 червня 2018 року, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. За № 1028/32480).
1.5. У класному журналі записи з усіх навчальних
предметів здійснюються українською мовою, змов і літератур корінних народів,
національних меншин дозволяється частковий запис змісту уроку та домашніх завдань(наприклад,
у разі некоректного перекладу теми) мовою вивчення предмета.
1.6.Учнівські зошитипідписуютьукраїнською мовою з усіх предметів. Записи в
зошитах з мов і літератур корінних народів, національних
меншин здобувачі освіти роблять мовою вивчення предмета.
1.7. Викладання зарубіжної літератури в закладах
загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних
письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах.
Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими
володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності
необхідних умов бажаним є розгляд
художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів.
2. Учнівські зошити: кількість,
призначення, норми ведення й перевірки
2.1. Робочі зошити для виконання класних та домашніх
письмових робіт:
Ø з української
мови для 5-9 класів – по 2 зошити; для
10-11 класів – по 1 зошиту;
Ø з
української та зарубіжної літератури (5-11 класи) – по 1 зошиту;
Ø з
мов і літератур корінних народів, національних меншин (5-11 класи) – 2 зошити
(один з яких може бути на друкованій основі) та 1 зошит для словника.
2.2. Для
контрольних робіт з української мови, української та зарубіжної літератур, мов і
літератур корінних народів, національних меншин у 5-11 класах використовують по
1 зошиту.
2.3. Зошити для контрольних робіт зберігаються в
закладі освіти протягом поточного навчального року та можуть зберігатися (за
рішенням педради) ще 1 рік після закінчення терміну використання як такі, що
належать до переліку шкільної документації.
2.4.
Дозволяється (за рішенням педради) виконання контрольних робіт з
предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література»,
мови і літератури корінних народів, національних меншин у зошитах з друкованою
основою або на бланках із друкованою основою(на бланкахабоокремихлистках
має бути штамп закладу освіти).
2.5. Для навчальних і контрольних видів робіт із
мовно-літературних предметів: української мови, української та зарубіжної
літератур, мов і літератур корінних народів, національних меншин –
використовують зошити в лінію (з позначеним
берегом);
Ø у
5-6 класах – 12 або 18 сторінок;
Ø у 7-9
класах – 18 або 24 сторінки;
Ø у 10-11
класах – для навчальних робіт зошит може
бути більшим за обсягом.
2.6. Для записів у зошиті рекомендовано
використовувати кулькову ручкуз чорнилами синього кольору чи його відтінків(рішенням
педради може бути обрано інший колір).
2.7. Для оформлення таблиць, схем, графіків,
підкреслення членів речення, виконання інших позначень використовують простий
олівець, у разі потреби –лінійку або циркуль.
2.8. Між
класною і домашньою роботою пропускають два рядки або 4 клітинки (між видами
робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, у зошитах у лінійку
рядків не пропускають, а в зошитах у клітинку пропускають 1 клітинку).
2.9. Дату
класної, домашньої та контрольної роботи в 5-9 класах з усіх предметів
записуємо так: на першому рядку дату записуємо словами, а на другому – вид
роботи (класна, домашня чи контрольна), на третьому – назву теми (слово «тема»
не пишеться), завдання тощо, наприклад:
|
Третє вересня Класна робота Творчість В.С. Стуса |
П’яте лютого Класна робота Вправа 110 |
Сьоме жовтня Домашня робота Вправа 303 |
2.10. З української мови в усіх класах дату класної, домашньої та контрольної роботи завжди записують словами.
2.11. У 10-11 класах з літератури на першому рядку
записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами,
наприклад:
Класна робота 09.10.2020
2.12. У зошитах для контрольних робіт з української
мови, української та зарубіжної літератур в усіх класах записують дату словами й
вказують лише вид роботи, наприклад:
Дев’яте листопада
Читання мовчки
2.13. Після заголовків, назв видів робіт, підпису
зошита крапку не ставлять.
2.14. Зразки підпису зошитів (назви предметів
записуємо відповідно до назв у робочому навчальному плані):
|
Зошит № 1 для робіт з
української мови учня 11 групи Вінницького
технічного ліцею Івасюка Дениса |
Зошит для контрольних
робіт із зарубіжної
літератури учениці 5-А класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1
м. Калинівки Остапенко Марії |
2.15. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт
перевіряються з такою періодичністю:
Ø з
української мовиу 5-6 класах – двічі на
тиждень; у 7-11 класах – двічі на
місяць;
Ø з української та зарубіжної літератур у 5-6
класах – 1 раз на тиждень; у 7-11 класах – 1 раз на місяць;
Ø з
мов і літератур корінних народів, національних меншин у 5-9 класах – 1 раз на
тиждень; у 10-11 класах – 1 раз на місяць;
Ø словники
у 5-11 класах – 1 раз на семестр (учитель виправляє помилки й ставить підпис та дату перевірки).
2.16.Оцінки за ведення зошитів з української мови,
української та зарубіжної літератур, мов і літератур корінних народів,
національних меншин у 5-11 класах виставляють у класному журналі 1 раз на
місяцьв окремій колонці без дати (запис – «Зошит»).
2.17. Під час перевірки учнівських зошитів учитель на
сторінці зошита робить запис «Зошит – » і поряд ставитькількість балів за
його ведення (наприклад, «Зошит – 9»).
2.18. Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів.
2.19. Під час перевірки зошитів ураховують наявність
різних видів робіт (класних, домашніх), грамотність, дотримання мовного та
орфографічного режиму, старанність, охайність, уміння правильно оформити
роботи.
2.20. Оцінку за ведення зошита враховують як поточну
до найближчої тематичної.
2.21. У разі відсутності учня на уроках протягом
місяця в колонці за ведення зошита зазначається «н/о» (нема оцінки).
2.22. Помилки в учнівських зошитах варто виправляти
таким чином:
Ø неправильно
написана літера, цифра, пунктуаційний знак тощо закреслюється скісною рискою,
частина слова, речення – тонкою горизонтальною лінією, замість закресленого
надписуються потрібні літери, слова, речення;
Ø не дозволяється неправильно написане брати в
дужки, витирати гумкою або замальовувати
коректором.
2.23. Учителі-предметники повинні усі записи, помітки й
виправлення в учнівських письмових роботах виконувати тільки червоним чорнилом (див. лист МОН від 28.04.2006 року № 1/9-301
«Про вимоги до виконання письмових творчих робіт учнів ЗНЗ і перевірку
зошитів у 5-11 класах». Режим доступу: https://zakononline.com.ua/documents/show/122287 1222870).
2.24. Виявлені помилки позначають так:
Ø орфографічні,
пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною
рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (׀ – орфографічна, v –
пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють,
перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й
надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки,
проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки.
Ø лексичні
(неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні
(стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність дібраних
мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності
викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано
дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на
березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с –
стилістична, з – змістова помилки).
2.25. Здобувачі освіти зобов’язані писати в зошитах
охайно, чітко, розбірливо, не виходити на поля зошита, усі записи вести кульковою ручкою із синім
кольором чорнила.
2.26. Обов’язкове ведення всіма учнями 5-11 класів
учнівського щоденника, встановленого
Міністерством освіти і науки України зразка.
3. Норми оцінювання навчальних
досягнень здобувачів освіти
3.1. Для оцінювання кожного учня програмами
передбачена певна кількість самостійних навчальних і контрольних робіт
(фронтальних та індивідуальних) у кожному семестрі, які є обов'язковими для
виконання всіма учасниками освітнього процесу – учнями та вчителями.(Навчальні програми розміщені на
офіційному сайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi).
3.2. Оцінки за усні відповіді та письмові навчальні й
контрольні роботи виставляються до класних журналів.
3.3.Перевірка мовних і літературних знань і вмінь
здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тест, диктант тощо)
залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
3.4. Основні види письмових робіт з української мови,
мов корінних народів і національних меншин, передбачені чинними програмами:
Ø класні
й домашні вправи;
Ø словникові
диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6–8
класах, 36 – у 9–10 класах, 48 – в 11 класі);
Ø навчальні
диктанти, есе, твори й перекази;
Ø самостійні
роботи;
Ø різнорівневі
тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);
Ø складання
таблиць, схем, написання конспектівпершоджерел, рефератів (у старших класах), планів
статей;
Ø робота
зі словниками.
3.5. Рекомендовані види робіт для
реалізації мовленнєвої змістової лінії програмз української мови, мов корінних
народів і національних меншин:
Ø укладання
словників-мінімумів;
Ø виступ
під час дискусії;
Ø написання
відгуку про сайт відомої людини;
Ø переказування
текстів різних стилів із творчим завданням;
Ø написання
тексту публічного виступу;
Ø складання
паспорта слова;
Ø виразне
читання текстів різної жанрово-стильової належності.
3.6. З української мови, мов корінних народів і
національних меншин основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання
мовчки є тестові завдання. Основною формою перевірки орфографічної й
пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
3.7. Усі завдання оцінюють відповідно до Критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів 5–11 класів.
3.8. Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і
письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння,
запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
3.9. Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний
переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять
окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного
журналу «Облік навчальних досягнень».
3.10. Системний підхід до розвитку мовлення учнів на уроках української
мовине потребуєдодаткового виокремлення годин для аудіювання, читання мовчки та
вголос, переказів, творів у 5-9 та 10-11
класах, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці.
3.11. З української мовив 5-9 та 10-11класах у І та ІІ
семестрах оцінюютьрізні види мовленнєвої діяльностівідповідно до таблиць,
уміщених у методичних рекомендаціях МОН (див.
додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430 –
«Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у
закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році». Режим доступу: http://osvita.ua/doc/files/news/756/75640/472e7beba8b47e2a1295ea60ca711f43.pdf).
3.12. У 10-11 класах рівня стандарту замість контрольного твору слід писати
есе, філологічного рівня - 1 твір і 1 есе.
3.13. З української мови, мов корінних народів і національних
меншин результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і
читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у
семестрову оцінку.
3.14. Повторне оцінюваннямовленнєвої діяльності учнів
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос не проводять.
3.15. Обов'язковому оцінюванню підлягають усі
контрольні роботи із внесенням балів до класного журналу.
3.16. Оцінювання навчальних письмових видів роботи здійснюється
в усіх учнів класуіз внесенням балів до класного журналу, за усні відповіді
оцінка виставляється лише тим учням, які відповідали протягом уроку.
3.17. Тематичну оцінку виставляють на підставі
поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт та оцінки за ведення зошита (не
як середній арифметичний бал).
3.18. Відпрацювання пропущених учнем контрольних робіт
є недоцільним; у разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час
написання контрольного твору, переказу рекомендується дати йому індивідуальне
завдання, яке виконується учнем під час уроку.
3.19. У випадку пропуску однієї тематичної через
хворобу та відсутності оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, оцінка за
семестр виставляється на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих
навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми(тривалість
вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов
оцінка за семестр може бути виставлена на підставі тематичної (якщо вона одна)
або знижена на кілька балів (на розсуд учителя).
3.20. Оцінка за контрольний твір та переказ з
української мови, мов корінних народів і національних меншин є середнім арифметичним
за зміст і грамотність. Таку оцінку виставляють у колонці з датою написання
роботи (надписи в колонці журналу не роблять).
3.21. Учнівські творчі роботи вчитель перевіряє та
повертає учням: у 5-9 класах не пізніше, ніж через тиждень, у 10-11 класах до 10
днів.
3.22. Оцінка за контрольний твір з української та
зарубіжної літератур, літератур корінних народів і національних меншин є
середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою
написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
3.23. Оскільки за перекази і твори виставляється одна
оцінка, то запис у роботах учнів має бути таким:
3 – 2 : «10»
МО – 4 – 6 : «7» = 9 балів
3.24. Оцінюючи письмові роботи (перекази, твори, есе),
беруть до уваги наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок,
які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);2) лексичних,
граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).
3.25. Під час виведення єдиної оцінки за письмову
роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додають
кількість балів за мовне оформлення, а їхню суму ділять на 2. Якщо частка не є
цілим числом, то її округлюють до більшого числа (на користь учня):
3 – 4 : «7»
МО – 3 – 5 : «8» = 8 балів
3.26. Оцінку за декламування напам’ять творів з
української літератури, літератур корінних народів та національних меншин
виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
3.27. У процесі перевірки контрольних робіт учнів з
української мови і літератури помилки на вивчені правила вчитель тільки
підкреслює й позначає на берегах зошита, а виправляє їх учень. Помилки на
правила, які не вивчалися, виправляються вчителем, але не враховуються. Помилку,
що повторюється у творчій роботі кілька разів (повторювана помилка), уважають
однією; помилки на одне й те ж правило, але в різних словах і реченнях
(однотипні помилки) уважають різними
помилками.
3.28. У 8–9 класах із поглибленим вивченням української,
зарубіжної літератур пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та
уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види
контрольних робіт).
3.29. Із української та зарубіжної літератур у кожному
семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку
усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці –
(у + п).
3.30. Семестрову – на основі тематичного оцінювання та
результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний
переказ, усний твір) або читання вголос (не як середній арифметичний бал).
3.31. Річнеоцінювання здійснюється на
підставісеместровихабоскоригованихсеместровихоцінок. Річнаоцінка не обов’язково
є середнімарифметичнимвідоцінок за І та ІІ семестри. При
виставленнярічноїоцінкимаютьвраховуватися:
динамікаособистихнавчальнихдосягненьучня (учениці) з предмета протягом року;
важливість тем, яківивчались у І та ІІ семестрах, тривалістьїхвивчення та складністьзмісту;
рівеньузагальнення й уміннязастосовуватинабутіпротягомнавчального року
знаннятощо.
3.32. Коригування річної оцінки
проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців)
закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369,
річне оцінювання може коригуватись.
3.33. Аналіз письмових контрольних робіт виконується у
робочих зошитах.
3.34. Кількість
домашніх вправ – одна чи дві (на розсуд учителя), але не більше
двох, якщо ж уроки спарені, то для
виконання вдома пропонується дві або три
вправи.
Використані
нормативні документи
1. Наказ МОН України «Про затвердження Інструкції з
діловодства у закладах загальної середньої освіти» № 676 від 25 червня 2018
року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. За №
1028/32480.
2. Лист МОН України
№ 1/9-596 від 03.10.18 року «Лист-роз’яснення щодо застосування окремих
положень Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти».
3. Додаток до листа Міністерства освіти і науки України
від 11.08.2020 № 1/9-430 – «Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання
навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному
році».
4. Наказ МОН № 496 від 03.06.08 року «Про затвердження
Інструкції з ведення класного журналу
учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
5. Лист МОН від 28.04.2006року № 1/9-301«Про вимоги до
виконання письмових творчих робіт учнів ЗНЗ і перевірку зошитів у 5-11 класах».
6. Державний стандарт базової і повної загальної
середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23
листопада 2011 р. № 1392).Режим доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text
7. Навчальні програми 5-9 класів (оновлені 2017 року).Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
8.
Навчальні програми
10-11 класів (чинні з 1 вересня 2018 року) Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
9.
Наказ МОН № 371 від 05.05.2008 року «Про затвердження Критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»
10.
Наказ МОН України
від 21.08.2013 № 1222 "Про
затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із
базових дисциплін у системі загальної середньої освіти"
11.
Лист МОН України від 30.08.2013
№1/9-592"Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання
російської мови та інших мов національних меншин”
12. Наказ Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 №
762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019
року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за
№ 924/27369 «Порядок переведення учнів (вихованців) закладів загальної
середньої освіти до наступного класу».
Немає коментарів:
Дописати коментар